≥м „ен ≤р
ўќƒќ ѕ–ј¬»Ћ№Ќќ√ќ –ќ«”ћ≤ЌЌя
Ќј÷≤ќЌјЋ≤«ћ”
¬ажливо мати правильне у¤вленн¤ щодо нац≥онал≥зму. ÷е допоможе люд¤м домагатис¤ консол≥дац≥њ нац≥њ, виступати на захист њњ ≥нтерес≥в ≥ зробити св≥й внесок у в≥дкритт¤ шл¤ху до вир≥шенн¤ њњ дол≥.
Ќац≥онал≥зм зародивс¤ ¤к ≥деолог≥¤ захисту ≥нтерес≥в нац≥њ на момент њњ формуванн¤ та розвитку. ожна нац≥¤ формуЇтьс¤ у св≥й певний час. ¬с¤ ж нац≥¤ ¤вл¤Ї собою соц≥альний колектив, ≥сторично сформований ≥ усталений на основ≥ сп≥льноњ кровноњ спор≥дненост≥ та мови, територ≥њ ≥ культурного житт¤. Ќац≥¤ складаЇтьс¤ з р≥зних клас≥в ≥ прошарк≥в. ≤ в будь-¤к≥й крањн≥, ≥ в будь-¤кому сусп≥льств≥ не можна побачити людину, що не належить до т≥Їњ чи ≥ншоњ нац≥њ. ≤ оск≥льки людина належить до певного класу, прошарку ≥ в той же час до певноњ нац≥њ, вона над≥лена одночасно ¤к класовим, так ≥ нац≥ональним характером. ÷≥ дв≥ риси, класов≥ ≥ нац≥ональн≥ вимоги нерозривно ≥ т≥сно взаЇмопов'¤зан≥. «розум≥ло, що класам та прошаркам, що утворюють нац≥ю, притаманн≥ р≥зн≥ класов≥ вимоги та ≥нтереси, що зумовлено неоднор≥дн≥стю њхнього соц≥ально-економ≥чного становища. “им не менше, кожен ≥з член≥в нац≥њ ви¤вл¤Ї загальну зац≥кавлен≥сть у тому, щоб незалежно в≥д ≥нтерес≥в свого класу, прошарку в≥дсто¤ти нац≥ональну самост≥йн≥сть ≥ нац≥ональний характер своЇњ держави, домогтис¤ нац≥онального процв≥танн¤ ≥ розвитку. ÷е по¤снюЇтьс¤ тим, що дол¤ нац≥њ Ї дол¤ њњ член≥в, долею самоњ нац≥њ вир≥шуЇтьс¤ дол¤ окремоњ людини. Ќ≥хто, ¤кщо в≥н належить до ц≥Їњ нац≥њ, не погодитьс¤ з нехтуванн¤м суверен≥тету та г≥дност≥ своЇњ нац≥њ, з ≥гноруванн¤м нац≥онального характеру. Ћюбов до своЇњ нац≥њ, дбайливе ставленн¤ до њњ характерних рис та ≥нтерес≥в, прагненн¤ до њњ процв≥танн¤ ≥ розвитку - так≥ загальн≥ думки, почутт¤ , психолог≥¤ вс≥х член≥в нац≥њ. ќсь що в≥дображено в нац≥онал≥зм≥. ≤ншими словами, нац≥онал≥зм Ї духом любов≥ до своЇњ нац≥њ, ≥деолог≥Їю захисту њњ ≥нтерес≥в. ќск≥льки людина живе ≥ вершить своЇю долею в нац≥онально-державному масштаб≥, то справжн≥й нац≥онал≥зм Ї патр≥отизмом. ѕрогресивн≥сть нац≥онал≥зму пол¤гаЇ в тому, що в≥н Ї ≥деолог≥Їю захисту нац≥ональних ≥нтерес≥в, любов≥ до крањни ≥ нац≥њ.
« формуванн¤м, розвитком нац≥њ нац≥онал≥зм виник ¤к прогресивна ≥деолог≥¤, але в минулому його розум≥ли ¤к ≥деолог≥ю захисту ≥нтерес≥в буржуаз≥њ. ƒ≥йсно, в пер≥од нац≥онального руху проти феодал≥зму в його авангард≥ йшла новонароджена буржуаз≥¤, п≥дн¤ла прапор нац≥онал≥зму, ≥ в той час њњ ≥нтереси в боротьб≥ проти феодал≥зму в основному зб≥галис¤ з ≥нтересами народних мас. ≤, отже, п≥дн¤тий новонародженою буржуаз≥Їю прапор нац≥онал≥зму виражало загальнонац≥ональн≥ ≥нтереси. ѕ≥сл¤ перемоги буржуазноњ революц≥њ у м≥ру розвитку кап≥тал≥зму ≥ перетворенн¤ буржуаз≥њ в реакц≥йний правл¤чий клас нац≥онал≥зм став використовуватис¤ ¤к знар¤дд¤ дл¤ захисту вже т≥льки њњ ≥нтерес≥в. Ѕуржуазний клас, прикривши своњ класов≥ ≥нтереси вуаллю нац≥ональних, використовував нац≥онал≥зм ¤к ≥деолог≥чний ≥нструмент дл¤ реал≥зац≥њ свого класового пануванн¤. ÷е призвело до того, що люди почали розум≥ти нац≥онал≥зм ¤к буржуазну ≥деолог≥ю - антипод нац≥ональних ≥нтерес≥в. Ќеобх≥дно розр≥зн¤ти справжн≥й нац≥онал≥зм, прихильники ¤кого любл¤ть свою нац≥ю ≥ захищають њњ ≥нтереси, ≥ буржуазний, прихильники ¤кого прагнуть в≥дстоювати ≥нтереси буржуазного класу. ” сфер≥ в≥дносин з ≥ншими крањнами ≥ нац≥¤ми буржуазний нац≥онал≥зм знаходить своЇ вираженн¤ в нац≥ональному егоњзм≥, нац≥ональному шов≥н≥зм≥ ≥ великодержавних п≥дходах. ÷¤ реакц≥йна ≥деолог≥¤ розпалюЇ ворожнечу ≥ розбрат м≥ж крањнами ≥ нац≥¤ми, перешкоджаЇ розвитку дружн≥х в≥дносин м≥ж народами св≥ту.
≤ попередн≥ революц≥йн≥ теор≥њ щодо роб≥тничого класу не дали правильного розум≥нн¤ нац≥онал≥зму. ѓх головна увага була звернена на основне питанн¤ соц≥ал≥стичного руху того часу: зм≥цненн¤ м≥жнародноњ згуртованост≥ ≥ сол≥дарност≥ роб≥тничого класу всього св≥ту. Ќац≥ональному питанню не надавалос¤ багато уваги. “им б≥льше, що через величезну шкоду, запод≥¤ну соц≥ал≥стичному рухов≥ з боку буржуазного нац≥онал≥зму, сам нац≥онал≥зм розгл¤давс¤ ¤к антисоц≥ал≥стичн≥ ≥деолог≥чна теч≥¤. ќтже, в минулому люди, природно, в≥дкидали нац≥онал≥зм: вони вважали, що ц¤ ≥деолог≥¤ н≥бито несум≥сна з комун≥змом.
–озц≥нювати комун≥зм ≥ нац≥онал≥зм ¤к несум≥сн≥ - це помилковий погл¤д. омун≥стична ≥деолог≥¤ представл¤Ї не т≥льки одн≥ ≥нтереси роб≥тничого класу. омун≥зм - це ≥деолог≥¤ захисту ¤к ≥нтерес≥в роб≥тничого класу, так ≥ нац≥ональних; це дух справжньоњ любов≥ до крањни ≥ нац≥њ. Ќац≥онал≥зм - також патр≥отична ≥деолог≥¤, ≥деолог≥¤ захисту ≥нтерес≥в крањни ≥ нац≥њ. ¬ любов≥ до крањни ≥ нац≥њ комун≥зм ≥ нац≥онал≥зм бачать сп≥льн≥сть думок ≥ почутт≥в, у ¤кому пол¤гаЇ ≥деолог≥чна основа њхньоњ коал≥ц≥њ. «в≥дси стаЇ ¤сно: немаЇ н≥¤ких причин ≥ п≥дстав розводити на р≥зн≥ полюси комун≥зм ≥ нац≥онал≥зм ≥ в≥дкидати останн≥й.
р≥м того, нац≥онал≥зм не суперечить ≥нтернац≥онал≥зму. ¬заЇмна допомога, п≥дтримка ≥ сол≥дарн≥сть м≥ж крањнами, нац≥¤ми - ось що таке ≥нтернац≥онал≥зм. ожна держава маЇ своњ меж≥, у кожноњ нац≥њ Ї своњ в≥дм≥нн≥ риси; революц≥¤ ≥ буд≥вництво нового сусп≥льства провод¤тьс¤ в рамках держави ≥ нац≥њ. ” цих умовах ≥нтернац≥онал≥зм зводитьс¤ до в≥дносин м≥ж крањнами, нац≥¤ми ≥ припускаЇ нац≥онал≥зм. ≤нтернац≥онал≥зм, в≥д≥рваний в≥д нац≥њ ≥ нац≥онал≥зму, - це фактично н≥сен≥тниц¤. Ѕайдужа до дол≥ своЇњ крањни, своЇњ нац≥њ людина не може бути в≥рною ≥нтернац≥онал≥зму. –еволюц≥онери кожноњ крањни повинн≥ бути в≥дданими ≥нтернац≥онал≥зму, внос¤чи г≥дний внесок перш за все в боротьбу за множенн¤ багатства ≥ могутност≥, процв≥танн¤ своЇњ крањни, своЇњ нац≥њ.
“овариш ≥м ≤р —ен вперше в ≥стор≥њ представив правильне розум≥нн¤ нац≥онал≥зму ≥ усп≥шно вир≥шив питанн¤ про в≥дносини м≥ж комун≥змом ≥ нац≥онал≥змом, м≥ж комун≥стами ≥ нац≥онал≥стами, ¤к≥ постають у практиц≥ революц≥њ, спр¤мованоњ на в≥дкритт¤ шл¤ху до вир≥шенн¤ дол≥ крањни ≥ нац≥њ. ¬≥н сказав: хочеш бути комун≥стом - будь справжн≥м нац≥онал≥стом. ¬≥н, у ранньому в≥ц≥ встав на шл¤х революц≥њ з р≥шуч≥стю присв¤тити все своЇ житт¤ Ѕатьк≥вщин≥ ≥ нац≥њ, створив безсмертн≥ ≥дењ чучхе, на основ≥ ¤ких сформулював самобутн≥й погл¤д на нац≥ю ≥ науково висв≥тлив сутн≥сть ≥ прогресивн≥сть нац≥онал≥зму . ¬≥н, найб≥льш правильно поЇднуючи класов≥сть ≥ нац≥ональний характер, соц≥ал≥зм ≥ долю нац≥њ, зд≥йснив коал≥ц≥ю комун≥ст≥в з нац≥онал≥стами, зм≥цнив класов≥ засади ≥ нац≥ональн≥ основи соц≥ал≥зму в наш≥й крањн≥, вив≥в нац≥онал≥ст≥в на шл¤х буд≥вництва соц≥ал≥зму та об'Їднанн¤ Ѕатьк≥вщини. «ачарован≥ його безмежною великодушн≥стю ≥ високою людською чар≥вн≥стю, численн≥ нац≥онал≥сти, нав≥ть т≥, у ¤ких в минулому були нег≥дн≥ вчинки, стали на патр≥отичний шл¤х дл¤ дос¤гненн¤ нац≥ональноњ Їдност≥ ≥ возз'Їднанн¤ Ѕатьк≥вщини. “ак, ≥ ≥м √у, що б≥льш≥сть житт¤ пров≥в, перебуваючи в антикомун≥стичному чаду, нарешт≥, на схил≥ рок≥в зробив у своЇму житт≥ переор≥Їнтац≥ю на коал≥ц≥ю з комун≥змом ≥ п≥шов по шл¤ху патр≥отизму. ≤ такий нац≥онал≥ст, ¤к „ве ƒок —≥н, оточений турботою та увагою товариша ≥м ≤р —ена, зм≥г прославити своЇ житт¤ ¤к патр≥от. “овариш ≥м ≤р —ен дорожив самост≥йн≥стю не т≥льки нашоњ нац≥њ, а й ус≥х народ≥в св≥ту, захищав њњ, докладав титан≥чних зусиль до зд≥йсненн¤ не т≥льки справи нашоњ революц≥њ, але й справи зд≥йсненн¤ самост≥йност≥ у вс≥х крањнах св≥ту. ћожна з упевнен≥стю сказати, що н≥де в св≥т≥ не можна знайти такоњ видатноњ людини, ¤к товариш ≥м ≤р —ен, ¤кий в≥ддав все своЇ житт¤ боротьб≥ за суверен≥тет, незалежн≥сть нац≥њ та њњ процв≥танн¤, за св≥тле майбутнЇ людства. ¬≥н був самим ст≥йким комун≥стом ≥ в той же час незр≥вн¤нним патр≥отом, справжн≥м нац≥онал≥стом ≥ ¤скравим зразком ≥нтернац≥онал≥ста.
≤ ¤ теж напол¤гаю: хочеш бути справжн≥м революц≥онером, комун≥стом - будь палким патр≥отом, справжн≥м нац≥онал≥стом, ¤к в≥дзначив товариш ≥м ≤р —ен. омун≥ст - борець за зд≥йсненн¤ самост≥йност≥ народних мас - повинен бути справжн≥м нац≥онал≥стом. ’то боретьс¤ за св≥й народ, свою нац≥ю, свою Ѕатьк≥вщину, той ≥ Ї справжн≥й комун≥ст, справжн≥й нац≥онал≥ст, полум'¤ний патр≥от. Ќе любиш своњх батьк≥в, брат≥в ≥ сестер - не вм≥Їш любити свою крањну, нац≥ю. ѕод≥бно до цього, не любиш свою Ѕатьк≥вщину, свою нац≥ю - не станеш комун≥стом. ћи г≥дно успадковуЇмо високу думку товариша ≥м ≤р —ен а про любов до своЇњ Ѕатьк≥вщини, нац≥њ, свого народу, ¤к вона Ї. ћи докладаЇмо вс≥ своњ зусилл¤ до того, аби в широкому д≥апазон≥ пол≥тики згуртовувати воЇдино р≥зн≥ верстви нац≥њ ≥ вести њх дорогою патр≥отизму.
—ьогодн≥ виступають проти нац≥онал≥зму, перешкоджають самост≥йному розвитку нац≥њ не комун≥сти, а ≥мпер≥ал≥сти. ¬они п≥д вив≥скою Ђглобал≥зац≥њї ≥ Ђ≥нтеграц≥њї вдаютьс¤ до п≥дступних спроб реал≥зувати своњ амб≥ц≥њ ≥ встановити власне пануванн¤ у св≥т≥. ¬они з небаченою злобою запевн¤ють, що в наш≥ дн≥ бурхливого зльоту науки ≥ техн≥ки, св≥тового розмаху економ≥чного обм≥ну м≥ж крањнами так≥ концепц≥њ, ¤к ≥деали створенн¤ суверенноњ, незалежноњ нац≥ональноњ держави, любов до Ѕатьк≥вщини ≥ нац≥њ, Ї Ђв≥джилими св≥й в≥к нац≥ональними забобонамиї, а Ђглобал≥зац≥¤ї та Ђ≥нтеграц≥¤ї - тенденц≥Їю часу. ” сучасному св≥т≥, де кожна крањна, кожна нац≥¤ вир≥шують свою долю на баз≥ своњх ≥дей, свого ладу ≥ своЇњ культури, не може бути глобальноњ ≥нтеграц≥њ їз охопленн¤м пол≥тики, економ≥ки , ≥деолог≥њ ≥ культури вс≥х крањн. –екламована ≥мпер≥ал≥стами —Ўј спроба до Ђглобал≥зац≥њї ≥ Ђ≥нтеграц≥њї нац≥лена на перебудову нашоњ планети у Ђв≥льний св≥тї, Ђцарство демократ≥њї по-американськи, щоб —Ўј встановили своЇ пануванн¤ над ус≥ма крањнами, нац≥¤ми ≥ поставили њх у залежн≥сть. Ќаш час -- епоха самост≥йност≥. ≤стор≥¤ людства рухаЇтьс¤ не домаганн¤ми ≥мпер≥ал≥ст≥в на встановленн¤ свого пануванн¤ ≥ њх агресивною пол≥тикою, а процесом боротьби народних мас за самост≥йн≥сть. ≤мпер≥ал≥стська спроба до Ђглобал≥зац≥њї ≥ Ђ≥нтеграц≥њї неминуче зазнаЇ поразки з≥штовхнувшись ≥з вихором боротьби народ≥в св≥ту, що прагнуть до самост≥йност≥.
Ќаше завданн¤ - р≥шуче виступати проти под≥бних акц≥й ≥ в≥дкидати њх, наполегливо боротис¤ за збереженн¤ найкращих ¤костей нашоњ нац≥њ ≥ захист њњ самост≥йност≥. ћи часто п≥дкреслюЇмо первородство корейськоњ нац≥њ ≥ дл¤ того, щоб збер≥гати нац≥ональний характер держави ≥ захищати самост≥йн≥сть нац≥њ.
Ќайважлив≥шим нашим завданн¤м на даному етап≥ боротьби за в≥дстоюванн¤ ≥ зд≥йсненн¤ нац≥ональноњ самост≥йност≥ Ї об'Їднанн¤ Ѕатьк≥вщини. Ќаша нац≥¤, що створювала свою ≥стор≥ю ≥ культуру багато стол≥ть ≥ насл≥дувала традиц≥њ патр≥отизму, понад п≥встол≥тт¤ залишаЇтьс¤ розд≥леною на ѕ≥вн≥ч ≥ на ѕ≥вдень з вини зовн≥шн≥х сил. –оздвоЇнн¤ державноњ територ≥њ ≥ нац≥њ створюЇ перешкоди на шл¤ху Їдиного розвитку нашоњ нац≥њ, завдаЇ вс≥м нашим сп≥вв≥тчизникам незл≥ченн≥ лиха й стражданн¤. ¬озз'Їднати Ѕатьк≥вщину - така життЇва необх≥дн≥сть, одностайна вол¤ ≥ прагненн¤ вс≥Їњ корейськоњ нац≥њ.
≤сторична пхень¤нська зустр≥ч ≥ —п≥льна декларац≥а ѕ≥вноч≥ ≥ ѕ≥вдн¤ в≥д 15 червн¤ в≥дкрили нову епоху - епоху великоњ нац≥ональноњ консол≥дац≥њ та самост≥йного об'Їднанн¤ крањни. ” назван≥й декларац≥њ всеб≥чно висв≥тлен≥ принципи та шл¤хи самост≥йного врегулюванн¤ питанн¤ возз'Їднанн¤ Ѕатьк≥вщини сп≥льними зусилл¤ми нашоњ нац≥њ. ÷¤ декларац≥¤ - програма нац≥ональноњ консол≥дац≥њ, велика програма об'Їднанн¤ Ѕатьк≥вщини, заснована на ≥деалах концепц≥њ Ђсп≥льними силами нашоњ нац≥њї ≥ перейн¤та духом любов≥ до Ѕатьк≥вщини ≥ нац≥њ. ѕ≥дтримувати, в≥дстоювати ≥ посл≥довно виконувати цю декларац≥ю - ось в чому основна гарант≥¤ самост≥йност≥, миру та об'Їднанн¤ Ѕатьк≥вщини. ¬с≥ наш≥ сп≥вв≥тчизники мають гар¤че п≥дтримувати њњ ¤к велику програму об'Їднанн¤ крањни ≥ розгортати загальнонац≥ональну боротьбу за остаточне звершенн¤ ≥сторичноњ справи - справи возз'Їднанн¤ Ѕатьк≥вщини.
